№
п/п
|
Дата
|
Зміст уроку
|
Демонстрація, лабораторні
дослідження
|
Домашнє завдання
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
Вступ (4 год)
|
1/1
|
|
Основні
властивості живого
|
|
§
1
|
2/2
|
|
Різноманітність
життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про віруси
|
Демонстрація
колекцій
зображень (у тому числі електронних) рослин, тварин, грибів, бактерій
|
§
2
|
3/3
|
|
Біологія
– наука про життя.
Науки,
що вивчають життя
|
|
§
3
|
4/4
|
|
Методи
вивчення організмів
|
|
§
4
|
Державні
вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця:
називає:
основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім
середовищем); відміни живого від неживого; основні групи організмів (рослини,
тварини, гриби, бактерії); причини різноманітності живих організмів; науки,
що вивчають життя; методи вивчення організмів (спостереження, опис,
порівняння, експеримент);
наводить приклади: застосування
біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському
господарстві, у справі охорони природи тощо).
|
Тема
1. Клітина (10
год)
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
5/1
|
|
Історія
вивчення клітини. Основні положення клітинної теорії
|
|
§
5
|
6/2
|
|
Лупа. Мікроскоп
|
|
§
6
|
7/3
|
|
Практична
робота № 1.
Будова
світлового мікроскопа та робота з ним
|
|
с.
39 – 41
|
8/4
|
|
Будова
клітини на світло-оптичному та електронно-мікроскопічному рівнях.
Надходження
речовин у клітину.
|
Демонстрація
клітин
рослин за допомогою оптичного мікроскопа
|
§
7
|
9/5
|
|
Будова
рослинної і тваринної клітини
|
Демонстрація
колекцій
зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин
|
§
8
|
10/6
|
|
Будова
рослинної і тваринної клітин
|
Демонстрація
колекцій
зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин
|
§
9
|
11/7
|
|
Практична
робота № 2.
Виготовлення
мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного
мікроскопа
|
Демонстрація
клітин
рослин за допомогою оптичного мікроскопа
|
с.
41 – 45
|
12/8
|
|
Лабораторні
дослідження:
-
будова клітини листка елодеї;
-
рух цитоплазми в клітинах листка
елодеї
|
|
|
13/9
|
|
Ріст
клітин. Утворення нових клітин
|
|
§
10
|
14/10
|
|
Узагальнення.
Клітина – одиниця живого
|
|
с.
45 – 46
|
Державні
вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця:
називає:
основні функції клітини (ріст, розмноження, обмін з навколишнім середовищем);
імена вчених, які зробили внесок у вивчення клітини (Р. Гук, Р. Броун, Т.
Шванн, М. Шлейден); основні елементи світлового мікроскопа (об’єктив, окуляр,
дзеркало, предметний столик, гвинт налаштування чіткості); речовини, що
входять до складу клітин; складові частини клітини; спільні ознаки рослинної
і тваринної клітин; відмінності рослинної і тваринної клітин; основні
положення клітинної теорії;
описує: історію
вивчення клітини; результати власних спостережень;
характеризує ріст
клітин;
пояснює: роль
хромосом у поділі клітин; біологічне значення поділу клітин;
розпізнає ( на малюнках,
фотографіях): рослинну
і тваринну клітини; складові частини клітини (клітинну мембрану, цитоплазму,
ядро, вакуолю, хлоропласти, мітохондрії); на мікропрепаратах рослинних
клітин: цитоплазму, вакуолю, клітинну оболонку;
уміє: налаштувати шкільний оптичний
мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкту; виготовляти
прості мікропрепарати рослинних клітин;
дотримується правил:
роботи з мікроскопом та
лабораторним обладнанням; виконання малюнків біологічних об’єктів;
робить висновок: всі
організми складаються з клітин; клітини рослин і тварин мають спільні риси
будови; клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа; більшість органел
клітини помітні лише під електронним мікроскопом.
|
Тема
2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (8 год)
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
15/1
|
|
Бактерії
– найменші одноклітинні організми
|
|
§
11
Міні-проект
(за вибором):
Чому
скисає молоко?
Корисний
йогурт
|
16/2
|
|
Значення
бактерій в житті людини
|
|
§
12, 13
|
17/3
|
|
Роль
бактерій у природі
|
|
§
14
|
18/4
|
|
Одноклітинні
організми
|
Демонстрація
мікропрепаратів
одноклітинних організмів
|
§
15
|
19/5
|
|
Амеба,
інфузорія – одноклітинні твариноподібні організми. Малярійний плазмодій,
дизентерійна амеба – одноклітинні
паразитичні організми
|
Лабораторне
дослідження:
спостереження
інфузорій
|
§
16
|
20/6
|
|
Евглена
зелена. Хламідомонада, хлорела – одноклітинні рослини
|
Демонстрація:
-
мікропрепаратів одноклітинних організмів;
-
колекцій зображень (у тому числі
електронних) одноклітинних організмів
|
§
17
Міні-проект
(за вибором):
Живі
фільтри
|
21/7
|
|
Губки,
ульва – багатоклітинні організми
|
Демонстрація
колекцій
зображень (у тому числі електронних) багатоклітинних організмів без тканин
|
§
18,19
|
22/8
|
|
Узагальнення.
Одноклітинні організми, їхня роль у природі та значення в житті людини
|
|
с.
85 – 88
|
Державні
вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця:
називає:
середовища існування одноклітинних організмів; ім’я вченого, який перший
побачив одноклітинні організми (А. Левенгук); ознаки бактеріальної клітини;
наводить приклади: одноклітинних організмів; використання людиною хламідомонади,
хлорели, дріжджів, бактерій, губок;
описує: будову одноклітинних організмів (на
прикладі вивчених); результати власних спостережень;
характеризує:
прояви життєдіяльності в одноклітинних організмів (живлення, дихання, подразливість,
розмноження, рух); пристосування одноклітинних рослин і тварин до
середовищ життя; роль одноклітинних
організмів в екосистемах; особливості будови вольвоксу, губок, ульви;
порівнює за вказаними ознаками будову і процеси життєдіяльності одноклітинних рослин і
тварин;
пояснює: різницю між колоніальними і багатоклітинними
організмами; пристосувальне
значення переходу до багатоклітинності;
розпізнає одноклітинні
організми (із числа вивчених) на малюнках та фотографіях;
застосовує знання для профілактики
інфекційних та паразитарних захворювань;
дотримується
правил роботи
з мікроскопом;
робить висновок: клітини можуть бути самостійними
організмами.
|
Тема
3. Рослини
(20 год)
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
23/1
|
|
Будова
рослин. Органи рослин
|
|
§
20
Міні-проект
(за вибором):
Рослини-хижаки
|
24/2
|
|
Живлення
(мінеральне, повітряне) рослин
|
Демонстрація
вплив
мінеральних речовин на розвиток рослин
|
§
21
|
25/3
|
|
Фотосинтез
як характерна особливість рослин
|
Демонстрація
дослідів,
що підтверджують фотосинтез
|
§
21
|
26/4
|
|
Дихання
рослин
|
Демонстрація
дослідів,
що підтверджують дихання
|
§
21
|
27/5
|
|
Клітини
рослин. Тканини рослин
|
|
§
22, 23
|
28/6
|
|
Корінь:
будова, основні функції (поглинання води та укріплення у ґрунті)
|
Лабораторне
дослідження:
будови кореня
Демонстрація:
-
мікропрепаратів внутрішньої будови
кореня;
-
дослідів, що підтверджують поглинання
коренем води
|
§
24
|
29/7
|
|
Видозміни
вегетативних органів (кореня)
|
Лабораторне
дослідження:
будови коренеплоду (на
прикладі моркви)
|
§
25
|
30/8
|
|
Пагін:
будова, основні функції
|
Лабораторне
дослідження:
будови пагона
Демонстрація:
-
дослідів, що підтверджують
випаровування води;
-
дослідів, що підтверджують транспорт
речовин по рослині
|
§
26
|
31/9
|
|
Брунька
– зачаток пагона
|
Лабораторне
дослідження:
будови бруньки
Дослідницький
практикум
Спостереження
за розвитком пагона з бруньки
|
§26
|
32/10
|
|
Будова
стебла у зв’язку з функцією транспорту речовин
|
Демонстрація
мікропрепаратів
внутрішньої будови стебла
Дослідницький
практикум
Транспорт
речовин по рослині
|
§
27
Міні-проект
(за вибором):
Листопад
|
33/11
|
|
Будова
листка у зв’язку з функціями фотосинтезу, газообміну, випаровування води
|
Демонстрація
мікропрепаратів
внутрішньої будови листка.
Дослідницький
практикум
Дослідження
процесу росту
вегетативних
органів
|
§
28, 29
|
34/12
|
|
Видозміни
вегетативних органів (пагона)
|
Лабораторне
дослідження:
будови цибулини
|
§
30
|
35/13
|
|
Розмноження
рослин: статеве та нестатеве. Вегетативне розмноження рослин
|
Дослідницький
практикум
Вегетативне
розмноження рослин
|
§
31
|
36/14
|
|
Квітка
– орган розмноження
|
Лабораторне
дослідження:
будови квітки
|
§
32
Міні-проект
(за вибором):
Квіти
і комахи
|
37/15
|
|
Запилення.
Запліднення
|
|
§
33
|
38/16
|
|
Суцвіття
|
|
§
34
|
39/17
|
|
Насінина
|
Лабораторне
дослідження:
будови насінини
Дослідницький
практикум
Дослідження
умов проростання насінин
|
§
35
Міні-проект
(за вибором):
Рослини
мандрівники
|
40/18
|
|
Плід,
поширення плодів
|
Лабораторне
дослідження:
будови плода
|
§
36
|
41/19
|
|
Рухи
рослин
|
|
§
37
|
42/20
|
|
Рослина
– живий організм
|
|
с.
167 – 168
|
Державні
вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця:
називає: основні процеси життєдіяльності рослин (ріст, живлення,
фотосинтез, дихання, транспорт
речовин); умови, необхідні для життєдіяльності рослин; речовини,
необхідні для живлення та дихання рослин; умови, за яких відбувається
фотосинтез; ознаки рослинної клітини; тканини рослин (твірні, покривні,
основні, провідні, механічні) та їх функції; вегетативні органи рослини
(корінь, пагін (стебло, листок, брунька)) та їх основні функції; відмінності
коренеплоду і кореневища; форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);
способи запилення; способи поширення плодів; умови проростання насінини;
наводить приклади:
рухів рослин; рослин з видозмінами кореня (3 – 4), рослин з видозмінами
пагона та його частин (3 – 4); способів вегетативного розмноження рослин (3 –
4); рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами
поширення плодів і насінин (3 – 4);
описує: ріст кореня, пагона; розвиток пагона з бруньки; досліди що підтверджують:
фотосинтез; дихання; випаровування
води; транспорт речовин по рослині; поглинання коренем води; вплив
мінеральних речовин на розвиток
рослин; процес запилення, пристосування рослин до різних способів
запилення; розвиток рослини з насінини; способи поширення плодів і насінин;
способи поширення плодів і насінин; результати власних спостережень;
характеризує:
автотрофний тип живлення; будову кореня у зв’язку з функціями поглинання води
та укріплення у ґрунті; будову стебла у зв’язку з функцією транспорту
речовин; будову листка у зв’язку з функціями фотосинтезу, газообміну, випаровування
води; бруньку як зачаток пагона; коренеплід як видозмінений корінь; цибулину,
кореневище, як видозмінені підземні пагони; квітку як орган статевого
розмноження рослин; запліднення (злиття статевих клітин, утворення зиготи);
порівнює за вказаними ознаками:
процеси фотосинтезу та дихання; статеве і нестатеве розмноження;
пояснює:
значення кореневої системи; роль судин і ситоподібних трубок у рослині;
значення мінерального та повітряного живлення в житті рослин; значення
фотосинтезу, дихання, випаровування води в житті рослин; біологічне значення
видозмін вегетативних органів (на прикладах); біологічне значення суцвіть,
плодів;
розпізнає:
органи рослини; частини пагона, квітки, насінини;
визначає:
спосіб запилення за будовою квітки; спосіб поширення плодів і насінин за
особливостями їх будови;
уміє: розмножувати
рослини одним зі способів вегетативного розмноження; пророщувати насінини;
фіксувати результати спостережень;
дотримується правил:
роботи з мікроскопом та
лабораторним обладнанням; виконання малюнків біологічних об’єктів;
застосовує знання для
догляду за рослинами;
робить висновок: відмінності
рослин є наслідком їх здатності до фотосинтезу; видозміни органів рослин
мають пристосувальний характер; про зв’язок органів у рослинному організмі.
|
Тема
4. Різноманітність рослин (12 год)
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
43/1
|
|
Водорості
(зелені, бурі, червоні, діатомові)
|
Лабораторне
дослідження:
будови зелених
нитчастих водоростей
|
§
38
|
44/2
|
|
Мохи
|
Лабораторне
дослідження:
будови моху
|
§
39
|
45/3
|
|
Хвощі,
плауни
|
Демонстрація:
-
гербарних зразків;
-
колекцій зображень (у тому числі
електронних) рослин
|
§
40,
Міні-проект
(за вибором):
Як
утворився торф і кам’яне вугілля?
|
46/4
|
|
Папороті
|
Лабораторне
дослідження:
будови папоротей
|
§
41
|
47/5
|
|
Голонасінні
|
Лабораторне
дослідження:
будови голонасінних
|
§
42
|
48/6
|
|
Покритонасінні
(квіткові)
|
|
§
43
|
49/7
|
|
Поняття
про класифікацію рослин
|
Демонстрація:
-
гербарних зразків;
-
колекцій зображень (у тому числі
електронних) рослин
|
§
44
|
50/8
|
|
Практична
робота № 3. Порівняння будови мохів, папоротей та
покритонасінних (квіткових) рослин
|
Демонстрація:
-
гербарних зразків;
-
колекцій зображень (у тому числі
електронних) рослин
|
Міні-проект
(за вибором):
Викопні
рослини
|
51/9
|
|
Екологічні
групи рослин. Життєві форми рослин
|
Демонстрація:
-
гербарних зразків;
-
колекцій зображень (у тому числі
електронних) рослин
|
§
45
|
52/10
|
|
Практична
робота № 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для
вирощування в певних умовах
|
|
§
44, 45
|
53/11
|
|
Рослинні
угруповання
|
Демонстрація:
-
гербарних зразків;
-
колекцій зображень (у тому числі
електронних) рослинних угруповань
|
§
46
|
54/12
|
|
Значення
рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини
|
Демонстрація:
-
гербарних зразків;
-
колекцій зображень (у тому числі
електронних) рослин та рослинних угруповань
|
с.
211 – 212
|
Державні
вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця:
називає:
середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей,
голонасінних і покритонасінних рослин; групи рослин, які розмножуються
спорами; місце утворення спор у мохів,
хвощів, плаунів, папоротей; групи рослин, які розмножуються насінням; місце
утворення насіння у голонасінних (на прикладі хвойних) та покритонасінних
рослин; основні життєві форми рослин; основні екологічні групи рослин;
основні типи рослинних угруповань; рідкісні рослини своєї місцевості;
наводить приклади: зелених
(одноклітинних, нитчастих), бурих, червоних, діатомових водоростей (2 – 3);
мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2 – 3); голонасінних і покритонасінних
рослин (4 – 5); рослин різних екологічних груп (2 – 3); рослин різних
життєвих форм (4 – 5); панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів,
степів, лук, боліт (4 – 5); пристосувань рослин до середовища існування (4 – 5); використання людиною водоростей,
мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;
сільськогосподарських рослин;
описує: будову тіла
водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі
хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин; розмноження водоростей (на
прикладі зелених водоростей), мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних
і покритонасінних (квіткових) рослин;
характеризує:
запліднення рослин, які розмножуються спорами; запліднення рослин, які
розмножуються насінням; значення водоростей, мохів, хвощів, плаунів,
папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин у природі;
порівнює за вказаними ознаками: мохи
і водорості; мохи і папороті; папороті і покритонасінні (квіткові) рослини;
голонасінні та покритонасінні (квіткові) рослини; рослини різних екологічних
груп і життєвих форм;
пояснює відповідними прикладами: пристосувальне значення
різних життєвих форм та екологічних груп рослин; зв’язок між складом
рослинних угруповань та умовами середовища;
розпізнає:
рослини різних систематичних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів,
папоротей, голонасінних і покритонасінних); основні життєві форми рослин;
рослини різних екологічних груп; основні типи рослинних угруповань;
уміє: визначати
назви рослин за допомогою атласів-визначників; визначати, до якої групи
належить рослина за ознаками будови тіла;
робить висновок: будова організмів – це результат їх пристосування
до умов середовища;
оцінює: значення
рослин для існування життя на планеті Земля; значення рослин для людини.
|
Тема
5. Гриби (9 год)
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
55/1
|
|
Гриби.
Особливості живлення грибів
|
|
§
47
|
56/2
|
|
Особливості
будови грибів. Розмноження та поширення грибів
|
Лабораторні
дослідження:
будови
шапинкових грибів
|
§
48
|
57/3
|
|
Групи
макроскопічних грибів: симбіотичні, паразитичні та сапротрофні гриби
|
|
§
49
|
58/4
|
|
Значення
грибів у житті людини. Шапинкові отруйні гриби
|
Демонстрація
їстівних, отруйних
грибів
|
§
50, 51
|
59/5
|
|
Практична
робота № 5.
Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості
|
Демонстрація
їстівних, отруйних
грибів
|
§
50, 51
|
60/6
|
|
Дріжджі
– одноклітинні гриби.
Цвілеві
гриби
|
Лабораторні
дослідження:
будови
цвілевих грибів (за допомогою оптичного мікроскопа).
Демонстрація
цвілевих грибів
|
§
52
|
61/7
|
|
Паразитичні
– фітопатогенні та зоопатогенні гриби
|
Демонстрація
паразитичних грибів
|
§
53
|
62/8
|
|
Лишайники
|
Демонстрація
лишайників
|
§
54
Міні-проект
(за вибором):
Гриби
у біосфері та житті людини
|
63/9
|
|
Значення
грибів у природі. Захист міні-проектів
|
|
с.
249 – 250
|
Державні
вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця:
називає:
найпоширеніші види грибів своєї місцевості; ознаки грибної клітини; спільні
риси в будові клітин грибів і рослин; спільні риси в будові клітин грибів і
тварин; основні
групи грибів за їх способом живлення; способи розмноження грибів;
групи лишайників;
наводить приклади: використання людиною грибів та лишайників;
їстівних та отруйних грибів свого краю; співіснування грибів з рослинами;
описує:
особливості живлення грибів; будову грибниці, плодового тіла; будову
лишайників; результати спостережень цвілевих грибів за допомогою оптичного
мікроскопа;
порівнює за визначними ознаками: гриби і рослини; цвілеві та шапинкові
гриби;
пояснює: взаємозв’язок грибів і
вищих рослин; співіснування грибів і водоростей у лишайниках; роль грибів у
екосистемах; значення
штучного вирощування грибів; як відрізнити отруйні гриби (на прикладах видів
своєї місцевості); негативні наслідки вживання в їжу продуктів, що вражені
цвілевими грибами;
розпізнає: їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;
накипні, листуваті, кущисті лишайники;
дотримується правил:
роботи з мікроскопом та
лабораторним обладнанням; виконання рисунків біологічних об’єктів;
застосовує знання для: зберігання продуктів
харчування; профілактики захворювань, що спричиняються
грибами;
профілактики
отруєння грибами;
оцінює: значення грибів та лишайників
у біосфері.
|
Узагальнення
(2 год)
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
64/1
|
|
Будова
та життєдіяльність організмів
|
|
|
65/2
|
|
Узагальнення
|
|
|
Екскурсії
|
66
|
|
Різноманітність
рослин свого краю
|
|
|
67
|
|
Вивчення
рослинних угруповань
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|