Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу (3 год.)

1.      

Найважливіші хімічні поняття.

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакція розкладу, сполучення.

*Повторюємо!

Учень/учениця

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади (формули і назви) простих (метали і неметали) і складних речовин (оксидів, основ, кислот); рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення;

2.      

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

Масова частка елемента в складній речовині.

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині; масову частку

3.      

Масова частка розчиненої речовини

обчислює масу розчиненої речовини в розчині

Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома (14 год.)

4.       

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.

§ 1. Перші спроби класифікації знань про хімічні елементи

оцінює значення прийому класифікації в науці

5.       

Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

§ 2. Поняття про групи подібних елементів

приклади лужних, інертних елементів, галогенів;

6.       

Періодичний закон Д. І. Менделєєва.

§ 3. Періодичний закон та періодична система елементів

формулює означення періодичного закону;

7.       

Структура періодичної системи хімічних елементів.

§ 4. Структура Періодичної системи елементів

Демонстрації

1. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва (довга і коротка форми).

описує структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

розрізняє періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи;

8.       

Навчальні проекти

З історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

9.       

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.

§ 5. Будова атома.

Демонстрації

2.  Моделі атомів.

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони;

характеризує склад ядер (кількість протонів і нейтронів у нукліді),

10.    

Ізотопи. Нуклід. Сучасне формулювання періодичного закону

§ 6. Ізотопи. Нуклід. Сучасне формулювання періодичного закону

наводить приклади ізотопів

формулює означення періодичного закону;

11.    

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20.

Електронні та графічні електронні форму-ли атомів хімічних елементів № 1-20.

§ 7. Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів

Демонстрації

3.  Форми електронних орбіталей

характеризує розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів;

12.    

§ 8. Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів

13.    

Періодична система хімічних елементів з позиції теорії будови атома. Поняття про радіус атома

§ 9. Склад атома і періодична система

характеризує зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах,

характеризує зміни металічних і неметалічних властивостей елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

14.   

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

§ 10. Характеристика хімічних елементів за їх місцем у періодичній системі та будовою атома.

розрізняє металічні та неметалічні елементи

характеризує хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі

розрізняє металічні та неметалічні елементи

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал), визначення хімічного характеру оксидів (кислотний, амфотерний, оснόвний), гідратів оксидів (кислота, амфотерний гідроксид, основа), сполук елементів з Гідрогеном;

15.   

Значення періодичного закону

§ 11. Значення періодичного закону

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює наукове значення періодичного закону;

16.   

Навчальний проект

Форми періодичної системи хімічних елементів

17.   

Узагальнення знань

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини (9 год.)

18.   

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність елементів.

§ 12. Хімічний зв'язок.

обґрунтовує: природу хімічних зв'язків; використовує: поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків

19.   

Ковалентний зв'язок, його утворення.

§ 13. Ковалентний зв'язок

називає: види хімічного зв’язку,

характеризує: особливості ковалентного та йонного зв’язків,

20.   

Полярний і неполярний ковалентний зв’язок.

Електронні формули молекул

§ 14. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок

наводить приклади: сполук із ковалентним (полярним і неполярним)

пояснює: утворення ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків;

визначає: вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

21.   

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.  

§ 15. Йонний зв’язок

наводить приклади: йонним хімічним зв’язком,  

розрізняє: валентність і ступінь окиснення елемента;

пояснює: утворення йонного зв'язку;

характеризує: особливості йонного зв’язків, 

22.   

Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки.

§ 16. Ступінь окиснення.

визначає: ступені окиснення елементів у сполуках за їх формулами

23.   

Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів

складає: електронні формули молекул, хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів;

24.   

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток

§ 17. Кристалічні ґратки

Демонстрації

4. Кристалічні гратки

5. Речовини атомної, молекулярної та йонної будови

6. Фізичні властивості . речовин атомної, молекулярної та йонної будови

Лабораторний дослід

1.   Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

Домашній експеримент. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних граток: води, кухонної сролі, піску.

називає: типи кристалічних ґраток;

наводить приклади: атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

характеризує: кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку; обґрунтовує: фізичні властивості речовин залежно від їхньої будови;

прогнозує: властивості речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

25.   

Навчальний проект

Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток

26.   

Узагальнення знань

27.   

Контрольна робота № 1

28.   

Аналіз КР, коригування знань

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

29.   

Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Число Авогадро.

§ 18. Кількість речовини.

називає: одиницю вимірювання кількості речовини, число Авогадро пояснює: сутність фізичної величини кількість речовини;

обчислює: число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі;

30.   

Розрахункові задачі

1. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

31.   

Молярна маса.

§ 19.  Молярна маса

обчислює: молярну масу, масу і кількість речовини;

32.   

Розрахункові задачі

Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

33.   

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів.

§ 20. Молярний об’єм газів.

називає: молярний об’єм газів за нормальних умов,

обчислює: об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов;  

34.   

Розрахункові задачі

2. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

встановлює: взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

35.   

Відносна густина газів

§ 21. Відносна густина газів

обчислює: відносну густину газу за іншим газом

36.   

Розрахункові задачі

3. Обчислення з використанням відносної густини газів

37.   

Узагальнення знань

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук (25 год)

38.   

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

§ 22.  Класифікація неорганічних сполук

називає за сучасною науковою українською номенклатурою

класифікує неорганічні сполуки за класами;

39.   

Фізичні властивості оксидів.

§ 23. Оксиди

Демонстрації

7. Зразки оксидів

складає хімічні формули оксидів

описує поширеність у природі;

наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів,

характеризує фізичні властивості оксидів,

40.   

Фізичні властивості основ.

§ 24. Основи.

Демонстрації

9. Зразки основ

складає хімічні формули основ

розрізняє розчинні й нерозчинні основи,

наводить приклади розчинних і нерозчинних основ,

характеризує фізичні властивості основ,

41.   

Фізичні властивості кислот.

§ 25. Кислоти

Демонстрації

8.. Зразки кислот

розрізняє кислоти за складом ( складає хімічні формули кислот;

оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні),

наводить приклади оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот,

характеризує фізичні властивості кислот,

42.   

Фізичні властивості середніх солей.

§ 26.  Солі.

Демонстрації

10. Зразки солей

складає хімічні формули середніх солей; оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

43.   

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

§ 27. Хімічні властивості та застосування оксидів

Демонстрації

11. Взаємодія кислотних і  оснόвних оксидів з водою

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

розрізняє несолетворні (CO, N₂O, NO, SiO) й солетворні оксиди (кислотні, основні, амфотерні), характеризує  хімічні властивості оксидів,

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди,

складає рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних (Алюмінію, Цинку) оксидів (взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами (для алюміній і цинк оксидів у розчині та під час сплавляння),

44.   

Розрахункові задачі

5. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

§ 28. Розрахунки за хімічними рівняннями

45.   

Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями;   нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Реакція нейтралізації. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

§ 29. Хімічні властивості основ

Демонстрації

12. Хімічні властивості лугів

Лабораторні досліди

2. Дія водних розчинів лугів на індикатори.

3.  Взаємодія лугів з кислотами в розчині.

характеризує хімічні властивості основ,

складає рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості лугів (взаємодія з кислотними оксидами, кислотами та солями в розчині),

порівнює за хімічними властивостями луги і нерозчинні основи;

складає рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості нерозчинних основ (взаємодія з кислотами, розкладання під час нагрівання),

46.   

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

§ 30.  Хімічні властивості кислот

Демонстрації

13. Хімічні властивості кислот

Лабораторні досліди

4. Дія водних розчинів кислот на індикатори.

5. Взаємодія хлоридної кислоти з металами.

характеризує хімічні властивості кислот оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

розрізняє реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

складає рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості кислот (взаємодія з металами, основними оксидами, основами та солями),

47.   

*Розрахункові задачі

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції;

48.   

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку): взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

§ 31. Хімічні властивості амфотерних гідроксидів

Демонстрації

14. Доведення амфотерності цинк гідроксиду

наводить приклади амфотерних гідроксидів,

характеризує поняття амфотерності,

характеризує фізичні та хімічні властивості амфотерних гідроксидів;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

складає рівняння реакцій, які характеризують способи добування амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку) (взаємодія солей із лугами);

49.   

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

§ 32.    Хімічні властивості солей

Демонстрації

15. Хімічні властивості солей

16. Таблиця розчинності

Лабораторні досліди

6. Взаємодія металів із солями у водному розчині.

7.  Взаємодія солей з лугами у водному розчині.

8.  Реакція обміну між солями в розчині.

Домашній експеримент

Дія на сік буряка лимонного соку, розчину харчової соди, мильного розчину.

наводить приклади середніх солей;

розрізняє середні солі;

характеризує фізичні та хімічні властивості солей,

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності;

складає рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості середніх солей (взаємодія з металами, кислотами – хлоридною, сульфатною, нітратною, лугами, солями);

50.   

**Розрахункові задачі

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

51.   

Навчальний проект

Вирощування кристалів солей.

52.   

Практична робота 1.

Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

розв’язує експериментальні задачі;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як джерела знань;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

53.   

***Розрахункові задачі

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

54.   

Узагальнення знань

55.   

Загальні способи добування оксидів, кислот, основ і середніх солей.

§ 33. Способи добування оксидів

складає рівняння реакцій, які характеризують способи добування оксидів (взаємодія простих і складних речовин із киснем, розкладання нерозчинних основ, деяких кислот і солей під час нагрівання),

56.   

§ 34.  Способи добування основ

Демонстрації

17. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу крізь розчин.

18. Добування нерозчинних основ

складає рівняння реакцій, які характеризують способи добування кислот (взаємодія кислотних оксидів із водою, неметалів із воднем, солей із кислотами),

57.   

§ 35.  Способи добування кислот

Демонстрації

19. Спалювання фосфору, розчинення фосфор(V)  оксиду у теплій воді, дослідження розчину індикатором, нейтралізація лугом

складає рівняння реакцій, які характеризують способи добування лугів (взаємодія лужних і лужноземельних (крім магнію) металів із водою, оксидів лужних і лужноземельних елементів із водою) й нерозчинних основ (взаємодія солей із лугами),

58.   

§ 36. Способи добування солей

Лабораторний дослід

9. Розв’язування експериментальних задач

складає рівняння реакцій, які характеризують способи добування середніх солей (взаємодія кислот із металами, основних оксидів із кислотами, кислотних оксидів з лугами, лугів із кислотами, солей із кислотами, солей із лугами, кислотних оксидів з основними оксидами, солей із солями, солей із металами (реакції здійснюють у розчинах), металів із неметалами),

59.   

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

§ 37. Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук

встановлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

60.   

Тренувальні вправи

складає рівняння реакцій характерних для різних класів неорганічних сполук

61.   

Практична робота 2.

Розв’язування експериментальних задач.

62.   

Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля

§ 38. Вплив на довкілля оксидів, кислот, основ і середніх солей.

висловлює судження про вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини;

63.   

Узагальнення знань

64.   

Навчальні проекти

Сполуки основних класів у будівництві й побуті.

65.   

Хімічний склад і використання мінералів.

66.   

Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

67.   

Узагальнення знань

68.   

Контрольна робота № 2

69.   

Аналіз КР, коригування знань

70.   

Підсумковий урок